Ќовий  рим≥нальний кодекс ”крањни

 

∆одна держава не може повноц≥нно ≥снувати без налагодженоњ системи законодавства. ”крањна, здобувши незалежн≥сть та проголосивши себе демократичною, правовою, соц≥альною державою, стала на шл¤х оновленн¤ староњ законодавчоњ бази. “оркнулос¤ це ≥ крим≥нального права. Ќ≥ дл¤ кого не секрет, що чинний  рим≥нальний кодекс ”крањни, прийн¤тий ще у 1960 роц≥, не дивл¤чись на багаточисельн≥ зм≥ни ≥ доповненн¤, маЇ багато вад, що утруднюЇ боротьбу з≥ злочинн≥стю, зокрема, насильницькою. «важаючи на це, постала потреба у новому крим≥нальному законодавств≥, ¤ке б в≥дпов≥дало реал≥¤м сьогоденн¤ ≥ давало можлив≥сть належно зд≥йснювати заходи боротьби з≥ злочинними про¤вами.

5 кв≥тн¤ 2001 року ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла новий  рим≥нальний кодекс. ÷≥й под≥њ передувала довга, титан≥чна прац¤ юрист≥в. ” 1992 роц≥  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни була створена робоча група з пров≥дних практик≥в та вчених ”крањни, що почала роботу над проектом. ¬ процес≥ виробленн¤ основних положень документа законодавц≥ неодноразово обговорювали њх з представниками ¬ерховного —уду ”крањни, √енеральноњ прокуратури ”крањни, ћ≥н≥стерства юстиц≥њ, —лужби безпеки ”крањни та ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. —воњ думки з приводу окремих питань мали змогу викласти вчен≥-юристир≥зних крањн св≥ту.

ѕри п≥дготовц≥ проекту було використано р≥зноман≥тн≥ джерела:

1) науков≥ публ≥кац≥њ з крим≥нального права;

2) чинний  рим≥нальний кодекс;

3) судово-сл≥дча≥ прокурорська практика застосуванн¤ крим≥нального законодавства в ”крањн≥ за весь час д≥њ    1960 року;

4) законопроектн≥ роботи з п≥дготовки матер≥ал≥в   , що велис¤ ран≥ше;

5) заруб≥жне крим≥нальне законодавство.

Ўироке обговоренн¤ проекту дало змогу визначити концептуальн≥ положенн¤  рим≥нального кодексу, до ¤ких в≥днос¤ть:

1) визнанн¤ крим≥нального законуЇдинимджерелом крим≥нального права;

2) закр≥пленн¤ основоположних принцип≥в цив≥л≥зованого крим≥нального права: немаЇ злочину Ц немаЇ покаранн¤ без вказ≥вки на те в закон≥; застосуванн¤ закону про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за аналог≥Їю заборон¤Їтьс¤; п≥дставою до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї вчиненн¤ особою сусп≥льно небезпечного д≥¤нн¤, ¤ке м≥стить склад злочину, передбаченого крим≥нальним кодексом;

3) закр≥пленн¤ в кодекс≥ принципу особистоњ та винноњ в≥дпов≥дальност≥ ф≥зичних ос≥б;

4) поширенн¤ в    положень, спр¤мованих на посиленн¤ боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю;

5) гуман≥зац≥¤ крим≥нального закону, розширенн¤ системи покарань, альтернативних позбавленню вол≥;

6) формуванн¤ санкц≥й ќсобливоњ частини в≥д менш суворих покарань до б≥льш суворих;

7) остаточна в≥дмова в≥д смертноњ кари ¤к вин¤тковоњ м≥ри покаранн¤;

8) встановленн¤ дов≥чного позбавленн¤ вол≥ лише за злочини, повТ¤зан≥ з умисним вбивством людини при обт¤жуючих обставинах;

9) зниженн¤ покаранн¤ у вигл¤д≥ позбавленн¤ вол≥ за необережн≥ злочини;

10) введенн¤ у  одекс заохочувальних норм, та норм, що забезпечують можлив≥сть зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ та покаранн¤;

Ќовий  рим≥нальний кодекс складаЇтьс¤ з «агальноњ та ќсобливоњ частин, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на розд≥ли, розд≥ли Ц на статт≥ з позначенн¤м свого номера.  ожна статт¤ маЇ своЇ найменуванн¤, ¤ке в≥дображаЇ њњ суть. —татт≥ под≥л¤ютьс¤ на частини, позначен≥ цифрами в круглих дужках. ƒе¤к≥ статт≥ мають пункти.

” загальн≥й частин≥ нового  рим≥нального кодексу пор≥вн¤но з «агальною частиною чинного    к≥льк≥сть статей зб≥льшена майже вдв≥ч≥. Ѕезумовно, в цьому немаЇ н≥чого дивного, оск≥льки за той час, що минув з дн¤ прийн¤тт¤ нин≥ д≥ючого кодексу в законодавств≥ утворилос¤ чимало прогалин. „имало нових статей в≥дображають дос¤гненн¤ в≥тчизн¤ноњ ≥ св≥товоњ правовоњ думки, теоретичн≥ розробки вчених знайшли в≥дображенн¤ в законодавств≥.

—истема «агальноњ частини нового кодексу побудована в≥дпов≥дно до етап≥в реал≥зац≥њ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, б≥льш визначена ≥ зрозум≥ла, що дуже важливо при практичному застосуванн≥ статей, ¤к≥ в нењ включен≥. Ќав≥ть неглибоке ознайомленн¤ з системою «агальноњ частини даЇ можлив≥сть легко в≥дшукати в  одекс≥ норму, ¤ка нас ц≥кавить.

ќсоблива частина нал≥чуЇ 339 статей, ¤к≥ под≥лен≥ на 20 розд≥л≥в. Ѕ≥льш детальний характер системи ќсобливоњ частини викликаний ц≥лою низкою обставин. ¬≥дзначимолише де¤к≥ з них. ѕерш за все сл≥д в≥дм≥тити, що зТ¤вилис¤ злочинн≥ пос¤ганн¤, ¤к≥ не вписуютьс¤ в систему чинного  рим≥нального водексу. ÷е, наприклад, еколог≥чн≥ злочини (розд≥л VIII ќсобливоњ частини), злочини проти миру, безпеки людства та м≥жнародного правопор¤дку (розд≥л XX ќсобливоњ частини) та ≥нш≥.  р≥м того, давно вже назр≥ла потреба виокремленн¤ в самост≥йн≥ розд≥ли ќсобливоњ частини таких пос¤гань, ¤к злочини проти безпеки руху або експлуатац≥њ транспорту, злочини проти безпеки виробництва, злочини в сфер≥ об≥гу наркотичних засоб≥в та проти здоровТ¤ населенн¤, злочини в галуз≥ охорони державноњ таЇмниц≥, забезпеченн¤ недоторканост≥ державних кордон≥в ”крањни.

«апропонована система ќсобливоњ частини повн≥стю в≥дпов≥даЇ дос¤гненн¤м сучасноњ науки, а також задов≥льн¤Ї потреби практичного застосуванн¤ закону.

Ќовий  рим≥нальний кодекс ”крањни, грунтуючись на положенн¤х  онституц≥њ та нормах м≥жнародного права, Ї ще одним щаблем на шл¤ху побудови нашоњ держави, вихованн¤ њњ громад¤н у дус≥ законност≥ ≥ поваги до нац≥онального законодавства. ћаЇмо над≥ю, що цей правовий акт стане в≥дправною точкою дл¤ прийн¤тт¤ нових кодекс≥в незалежноњ ”крањни.

ёл≥¤‘≤ƒ–я†††††††

 

Hosted by uCoz